* * *
Біла латка,
Чорна латка
По дереву скаче.
(Сорока)

* * *
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа – 
В них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,
А зовуть мене…
(Лисиця)

* * *
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?...
(Їжачок)

* * *
Я веселенький звірок,
Плиг з ялинки на дубок.
(Білка)

* * *
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздець, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить.
(Півень)

* * *
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати, 
А зимою — в лігві спати. 
Як зачує він весну — 
Прокидається від сну.
(Ведмідь)

* * *
Довгі ноги  - довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.
(Лелека)


* * *
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(Ведмідь)

* * *
Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози. 
Хто? Вгадайте!
(Кози)

* * *
Сірий, ікластий,
Хоче вівцю вкрасти.
(Вовк)


* * *
Дуже товсті ноги маю,
Тихо їх переставляю.
Височезний я на зріст,
Біля рота маю хвіст!
(Слон)


* * *
Хоч годинника не має,
Вранці він нас піднімає.
Кожен прокидається – 
З сонечком вітається.
(Півень)


* * *
Він такий смугастий,
Він такий ікластий,
Найстрашніший у тайзі,
Перед ним тремтять усі,
Як роззявить пащу: игрр!
Називають звіра … .
(Тигр)


* * *
В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято.
(Білка)

* * *
І вдень, і вночі
У кожусі на печі.
(Кіт)

* * *
Маленьке, сіреньке,
А хвостик як шило.
(Миша)

* * *
Куди повзе – 
За собою хату везе.
(Черепаха)

* * *
По горах, по долинах
Ходить шуба і свитина.
(Вівця)

* * *
Не ходжу я,  а скакаю,
Бо нерівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
(Заєць)

* * *
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок – 
Триста колючок.
(Їжак)

* * *
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…
(Шпак)

* * *
Швидко скрізь цей літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)

* * *
За вікном летить сніжок,
Піднялася віхола.
Але бачу я пташок
Що сидять під стріхою!
Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив!
Хто співати їх навчив?
Сірі пташенята ці
Звуться, діти, …
(Горобці)

* * *
Довгі ноги
Скік та скік…
Ми погнались – 
Він утік…
(Заєць)

* * *
Ліс обійшов, поїв весь мед,
В барлогу ліг і спить…
А мед він любить, не секрет,
На те він і …
(Ведмідь)

* * *
Величезний на зріст,
Пишним віялом хвіст.
До колін борода.
Що за горда хода!
По усьому двору
Розтання дітвору.
Порозгонив і зник.
Був це, діти …
(Індик)

* * *
Довгі вуха,
Куций хвіст,
Невеличкий
Сам на зріст.
На городі 
Побував  - 
Нам капусту 
Попсував.
(Заєць)

* * *
Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.
В них червоні гарні груди – 
Ніби яблука усюди
Хтось розвісив у дворі.
Звуться пташки…
(Снігурі)

* * *
Швець – не швець,
Кравець – не кравець,
Тримає в роті щетину,
А в руках – ножиці.
(Рак)

* * *
Хто це землю вигортає,
Мов купини навертає?
То підземний хід
Риє, риє…
(Кріт)

* * *
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(Ведмідь)

* * *
Довговухий пострибайчик.
Відгадайте, хто це?
(Зайчик)

* * *
Тіло як у черв’ячка,
Вуса наче у жучка,
Крила гарні, кольорові,
Наче квіточки казкові.
(Метелик)

* * *
Спереду шильце.
Ззаду вильце,
Швидко скрізь
Цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)

* * *
Довгі вуса має, а не кіт.
Бивні є , та на слона не схожий.
Є плавці у нього, та не кит.
Хто це, діти? Здогадались?..
(Моржик)

* * *
У кого біле черевце
І чорна-чорна спина?
Всі діти знають відповідь:
Звичайно, у …
(Пінгвіна)

* * *
Він ікластий і сердитий,
Дуже любить землю рити.
Жолуді весь час шукає
Й малюків смугастих має.
(Кабан)

* * *
Очі гарні. Пишні вії.
Має дуже довгу шию.
Добре це, бо зручно їсти
Із дерев зелене листя.
(Жираф)


* * *
Наче птиця, крила має,
Все літає і співає:
- Я медок вам ношу,
Не чіпай же, бо вкушу.
Так лякає нас мала,
А зовуть її…
(Бджола)

* * *
Ану, хто з дітей вгадає,
Що за звір ніг вісім має?
Снує з ниток тонкі сіті,
Щоб мушки в них ловити?
(Павук)

* * * 
Пір’я є, та не літає,
Ніг не має, а не здоженеш.
(Риба)

* * * 
Наче сонячні клубочки
Хтось розсипав біля квочки.
Хто це там пищіть, малята?
Здогадалися?...
(Курчата)

* * *
Край дороги, по обніжку,
Йде тваринка - тонконіжка,
Одна ніжка, п’ята ніжка…
Там іде…
(Сороконіжка)

* * *
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця)

* * *
В темнім лісі проживає, 
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
Як зовуть її?
(Лисиця)

* * * 
Котиться клубочок,
Замість ниточок – триста голочок,
Він кожух собі пошив,
В ньому голки залишив.
(Їжак)

* * *
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі навкруги – 
Скрізь у мене вороги.
(Заєць)

* * * 
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)

* * * 
Пухнастий клубочок
Виліз на дубочок,
Жолуді зриває
І в дупло ховає.
(Білка)

* * * 
Що то воно: у воді водиться,
З хвостом родиться,
А як виростає,
Хвіст відпадає?
(Жаба)

* * * 
Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкладає,
А у лісі в холодку
Все кує, мудруля,
Хто вона?
(Зозуля)

* * * 
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)

* * * 
Маленький, сіренький
По гаях літає,
Уночі співає.
Як сонце заходить,
Він чарівний спів заводить.
(Соловейко)

* * * 
Ходить диво по рівнині,
Дві гори несе на спині.
(Верблюд)

* * * 
Пір’ям махає,
Хвостом управляє,
А на повітрі помирає.
(Риба)

* * * 
Ходить пані в срібному жупані.
(Риба)


* * * 
До квіточки лечу,
Лечу – дзижчу.
- Дум-дзум-жу-жу – 
Як звуть не скажу.
(Бджілка)

* * *
Лиш торкнись до колючок – 
Він згортається в клубок.
Не вгадаєте ніяк?
Підказати Вам?
(Їжак)

* * * 
Я маленький, я вухатий,
Сірий, білий, волохатий.
Я стрибаю, я тікаю,
Дуже куций хвостик маю.
(Заєць)

* * *
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч сама мала на зріст,
Та великий має хвіст,
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуй відгадати.
(Білка)

* * *
Крізь пустелю навпростець
Йдуть-бредуть неквапом
Схожі, ніби близнюки,
Дві гори на лапах.
(Верблюд)

* * * 
Морячок наш чорно-білий
Ловить рибу дуже вміло.
Схожий трішечки на діжку,
Має крильця, має ніжки.
Між крижин відважно плава.
Обганяє пароплави.
То ж ви знаєте, що він
Називається …
(Пінгвін)

* * * 
Вдень я сплю, а прийде ніч,
Отоді вже – інша річ!
Я виходжу полювати – 
Стережись, мишва хвостата!
Не злічу вже, скільки штук
За життя я з’їв гадюк.
Я колючий, мов будяк,
А зовуть мене …
(Їжак)

* * * 
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами,
Весь, як є, —
Жорстока лють,
Очі в нього так і ллють.
Зачаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно, ... 
(Вовк)

* * *
В лісі є кравець чудовий, 
Шиє звірам він обнови. 
Для ведмедя — кожушки, 
Для лисички — чобітки, 
Для куничок — рукавички,
І для білочки спіднички, 
Зайцю — валянки на лапки
І для вовка теплу шапку, 
Ще й собі пошив піджак... 
Хто кравець такий?
(Їжак)

* * * 
Бігли діти повз ялинку 
І побачили хатинку, 
Лісова пустунка там 
Оселилась — і діткам 
Чемно лапку подавала, 
Ківш грибів подарувала, 
А тоді — себе назвала.
(Білочка)