* * * 
Коли це буває,
Що клен запалає?
А прихопив морозець
Та повіяв вітерець,
Весь вогонь на землю впав,
Зовсім клен без листя став.
(Восени)

* * * 
Невидимка ходить в гаї,
Все дерева роздягає.
Хто вона?
(Осінь)

* * *
Розкажіть, діти, хто те добре знає,
Яке коротке літо восени буває?
(Бабине літо)


* * * 
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає
І коли це все буває?
(Восени)

* * * 
Виснуть хмари низько-низько,
Опустили пасма-коси.
Всюди мокро, всюди слизько – 
Ходить нашим краєм…
(Осінь)

* * * 
Огляда суворо скоса
Степ, ліс, села і міста;
Розпустила сиві коси,
А їх буря запліта.
(Осінь)

* * *
Прохолодно. Жовкне листя.
Горобина у намисті.
Птах у вирій відлітає.
В яку пору це буває?
(Восени)

* * * 
В жовте лист пофарбувала,
Урожай с полів зібрала.
Золотила вербам коси
Чарівна цариця - …
(Осінь)

* * * 
Дрібненький дощик сумно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає.
Яка пора це наступає?
(Осінь)


* * * 
Ясне сонце не гріє,  холодок повіва,
Засихає, жовтіє на узліссі трава,
Небо втратило просинь – 
Наближається ..
(Осінь)

* * * 
Листя жовте облетіло, 
Парки та сади укрило. 
Та поглянь на гілочки, 
Що горять, немов свічки... 
Восени зачервоніла 
Рясно-рясно...
(Горобина)

* * * 
Голі поля,
Мокне земля.
Дощ поливає,
Пташки відлітають.
Хто скаже, 
Хто знає,
Коли це буває?
(Восени)

* * * 
Гостя наступна прийшла – 
Фарби з собою несла.
В неї роботи чимало – 
Золотом ліс фарбувала,
Сонечко вниз опустила,
І павутинки пустила.
(Осінь)

* * * 
Коли вона загляне в сад, 
Наллється соком виноград,
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках, - 
Все розмалює на путі,
Берізки стануть золоті!
І ми її уклінно просим:
- Заходь у гості, щедра …
(Осінь)