Випадок із моєю подругою
Я просто дивуюся, якими іноді безсердечними бувають дорослі. У моєї
подруги захворіла мама. Дівчинка бігала в поліклініку, в аптеку, майже
цілу ніч просиділа біля хворої. Наступного дня у класі ми писали твір.
— Чому ти не здаєш свою роботу? — запитала вчителька, коли почувся
дзвінок.
— Я не писала твір. У мене мама захворіла, — відповіла моя подруга.
— Сьогоднішня одиниця навряд чи допоможе їй одужати. Давай сюди
щоденник, — сказала вчителька.
У дівчинки на очі навернулись сльози. Вчителька їх не помітила. А може
просто удала, що не помітила. Вона поставила у щоденнику величезну
одиницю та красиво розписалась. Ніхто з нас не надав цьому значення. Ми
звикли до того, що з учителями краще не сперечатися, бо потім
неприємностей не оберешся. Хоча б у вигляді занижених оцінок.
Я ж подумала: «Ось таким чином безсердечні люди виховують безсердечних
людей». І вирішила написати цей допис.
Источник: http://www.parta.com.ua | 
