Пишайся тим, що ти - українець!
Україна моя, для мене ти єдина,
Як рідна мати, що дала життя.
І щастя дні і в лиховісні днини
До тебе повертаю звіддаля.
Вклоняюся рідним вербам і тополям
І припаду до рідної землі.
Що маю я таку щасливу долю,
Великий Боже, дякую тобі.
Рідна моя земле!
Мудра Берегиня, мій барвінковий краю!
Велика земля українська. Високі тополі та смерічки - це наша Україна.
Кримські степи, обпалені сонцем, і запорізькі поля в соняшниковому
цвіті - це наша земля.
Одного разу народиться в людині святе почуття до рідного краю, і
керуватиме воно її вчинками, відвертатиме від негараздів, спрямовуючи
життя гідним шляхом.
Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась.
Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде
велика держава - Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими
талановитими людьми. Протягом багатьох років наш народ боровся за свою
незалежність і переміг.
Більшовицький монстр довго гуляв по світу, знищував нашу історію,
нашу мову, душив національну гордість, козацький дух, бо хотів бачити
наш народ глухим, німим, сліпим. І сіяв цей монстр у людських душах
зерна жорстокості, байдужості, ненависті. І проростали ці зерна в
людських душах Афганістаном, Чорнобилем, концтаборами... А над усім цим
- байдужість.
Я питаю у себе, - питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми - українці.
(В. Баранов)
Починати треба зі злагоди із самим собою, в сім'ї, колективі, в
народі; по-іншому ставитись до природи й зарубіжних сусідів. Наша
планета маленька, та все ж місця на ній вистачає всім. Людина створена
робити добро.
Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи
його духовні цінності, хотілось би бачити в своїх співвітчизниках кращі
риси наших предків, які були носіями гуманності, патріотизму,
волелюбності. Ознаки моральності і культурності людини виявляються у її
ставленні до батьків, до минулого, в повазі до своєї нації...
Я вірю в силу розуму нашого народу, який повинен сам вирішувати свої
національні проблеми, а не чекати допомоги іззовні. Доля України в
наших руках. Виховання національної свідомості неразривно пов'язане з
розквітом добробуту народу.
Рідна мова... То чистилище душі нашої, криниця невичерпної краси, що
не дала обірватися струнам національним. Це мова землі й вітру, сонця й
зір, росинки і травинки. А бере вона силу із людського духу, із любові
до землі, до нашої пам'яті.
Життя в Україні - не тільки велика честь, а й велика
відповідальність. Адже ми - продовжувачі прекрасних і величних традицій
наших дідів і творці майбутнього України. І я кажу в обличчя всім
недругам моєї Батьківщини: "Я пишаюся тим, що я - українець"...
Источник: http://www.parta.com.ua |
