Опис пам'ятника у рідкому місті
Вперше цей пам'ятник я побачила майже два роки тому на знімку в
газеті, і мене вразила його величність. На вершині чотирнадцятиметрової
колони, облицьованої мідними плитками, розправив крила триметровий
сокіл, а біля її підніжжя стоїть десятирічна дівчинка, обрамована
пшеничним колоссям, з піднятими догори руками і зверненим до сонця
обличчям.
Я довго схвильовано роздивлялася цей знімок, а потім у його описі
прочитала, що цей монумент, створений архітектором Юрієм Спасовим та
скульптором Олександром Рідним, був відкритий у Харкові на площі Рози
Люксембург 24 серпня 2001 року на відзначення десятиріччя незалежності
України. Мені дуже захотілося побачити цей монумент не тільки на
сторінці газети, а й роздивитися його зблизька, з усіх боків. Невдовзі
моє бажання здійснилося.
...Цю високу колону видно ще здалеку: за думкою авторів монументу,
вона має символізувати могутність України. А от сокіл, що гордо підняв
над нею крила, уособлює незалежність нашої молодої держави.
Та більш за все мені сподобалася дівчинка, яка стоїть біля основи
колони. Мені здається, що її натхненне обличчя й довірливо підняті до
неба руки якнайбільше відповідають характеру і прагненням нашої країни,
у якої все попереду: і здобутки, і розквіт, і щастя. Адже невипадково
ця дівчинка-Україна неначе злилась із дозрілим, повним життя, колоссям -
традиційним символом багатства і достатку. Єдине, що я на той час не
зрозуміла, - чому дівчинка стоїть боса. Але незабаром я згадала одну
мудрість: тільки стоячи босоніж на голій землі, можна злитися з нею,
відчути її материнське тепло і набратися її енергії.
Пізніше я з подивом дізналася, що прообразом цієї юної України є
харків'янка Даша Стрелець, яка перша народилася у день проголошення
незалежності нашої країни - 24 серпня 1991 року о п'ятнадцятій хвилині
на першу. Можна тільки по-доброму позаздрити Даші, адже в Харкові дуже
мало пам'ятників, котрі виліплювалися з живих прототипів. Найбільш
визначний - це пам'ятник Т. Шевченку, але й там Наталія Ужвій та інші
актори зображували літературних персонажів, а не самих себе.
Я гадаю, що монумент Незалежної України стане гідною окрасою не тільки
нашого рідного Харкова, й усієї Батьківщини.
Источник: http://www.parta.com.ua |