Дума про хлiб
Ця тема - водночас проста й складна. Проста, бо немає людини, яка б
не могла б сказати, що таке хлiб. Складна, бо надто символiчною є ця
рiч для всiх нас.
Далi треба писати, що без хлiба людина не проживе. Проблема в тому,
який хлiб мати на увазi. Так, хлiб входить до денного рацiону, мабуть,
90 % землян i в багатьох мовах символiзує їжу як таку. Але дуже
небезпечно зупинятись тiльки на житньому чи пшеничному хлiбi. Думаю,
тут треба говорити власне про людське щастя.
Найщирiшi уявлення про щастя зустрiчаємо у святкових побажаннях, коли
зичать, щоб був: Мир на землi та Хлiб на столi.
Це правда, та не вся. Приклад сучасних розвинених держав доводить, що
й надмiр хлiба на столi не робить людину щасливою. Бiльше того, як
стверджує статистика, найбiльший вiдсоток самогубцiв у свiтi
приходиться на американських мiльйонерiв - людей, якi могли б кожний
прогодувати кiлька областей, а то й маленьку державу! Чому ж цi люди
йдуть iз життя?
"Не хлiбом самим буде жити людина..." Наскiльки вiрнi слова! Скiльки
суспiльних експериментiв (наприклад, соцiалiзм в СРСР та Китаї)
провалилося через неврахування цього. Неправда, що у здоровому тiлi -
здоровий дух. Радше, навпаки. Залiзне здоров'я i тугi м'язи ще нiкого
не врятували вiд страху за життя рiдних, невизначеного майбутнього,
незнання цiлi у життi, не навчили справжнiх людських вiдносин. У
багатьох тюрмах спостерiгають ситуацiю, коли кремезнi "бугаї"
виструнчуються перед худорлявими "авторитетами", якi беруть гору тiльки
силою духу. Та й у фiзичному свiтi те ж саме - смерть приходить тодi,
коли iз сильного тiла виходить невидиме життя. I тут уже нiчого
заподiяти неможливо.
Людинi для повноцiнного iснування духовний хлiб потрiбен так само, як
i фiзичний. Культура, освiта, переконання, внутрiшня шляхетнiсть,
чуйнiсть i такт- все це потрiбне гармонiйнiй особистостi. Але найбiльше
людинi потрiбен Хлiб життя, Слово Боже. Довгi роки ми спочатку
вiдкрито воювали з ним, а потiм просто замовчували, прикриваючись
розмовами про необхiднiсть "бути як всi", "головне - без крайнощiв i
збочень", "це - моя особиста справа..." Тепер - унiкальний час свободи й
права вибору. Нiщо так не змiнює людину на краще, нiж наслiдування
бiблiйних iдеалiв.
Ми - свiдомi особистостi i не можемо ухилятися вiд складних рiшень
тiльки тому, що "так роблять всi", а "так не робить нiхто". Настав час
власної вiдповiдальностi. Для щастя потрiбен хлiб фiзичний, але
духовний - необхiдний.
Источник: http://www.parta.com.ua | 
