Приказки та прислів’я про природу і погоду

Зимнє тепло, як мачушине добро.
***
Восени ложка води, а цебер грязі.
***
В зимку сонце крізь плач сміється.
***
Так тепло, як циганові під шатром.
***
Такий мороз, аж зорі скачуть.
***
Зимою деньок, як комарів носок.
***
Лиха тому зима, в кого кожуха нема,
Чоботи — ледащо і їсти нема що.
***
Місяць лютий спитає, чи взутий.
***
У березні сім погод надворі: сіє, віє,
Крутить, мутить, припікає й поливає.
***
Як сніг упаде, то пастух пропаде,
А як розтане, пастух устане.
***
До першого грому земля не розмерзається.
***
Прийде тиждень вербовий — бери
Віз у дорогу дубовий.
***
Зима без снігу — літо без хліба.
***
До Миколи не сій гречки й не стрижи
Овечки.
***
Коли квітень з водою, то травень з травою.
***
Весна ледачого не любить.
***
Сухий березень, теплий квітень,
Мокрий май — буде хліба врожай.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
***
Як у травні дощ надворі, то восени хліб
У коморі.
***
Май холодний — рік хлібородний.
***
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
***
Чайка сідає в воду — чекай доброї
Погоди.
***
Пізній листопад — на тяжкий рік.
***
Як сіно косять, то дощів не просять.
***
Як риба ся ловить, то хліб ся не родить.
Тиха погода, хоч мак сій.
***
Влітку один тиждень рік годує.
***
Літо на зиму робить.
***
Готуй літом сани, а взимку воза.
***
Хто в Петрівку сіна не косить,
Той зимою і в собак їсти просить.
***
Дощ у пору — золото.
***
У серпні серпи гріють, а вода студить.
***
Минув Спас — держи кожуха про запас.
***
Двічі літа не буває.
***
В холодну погоду добрий господар
І собаку на вулицю не вижене.
***
Від дощу під борону не сховаєшся.
***
Весною відро води — ложка болота,
Восени ложка води — відро болота.
***
З великої хмари малий дощ.
***
Мокрий дощу не боїться.
***
Холодно в хаті, хоч вовків ганяй.
***
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє,
Туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
***
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть,
Не там, де просять, а там, де косять.
***
Де багато пташок, там нема комашок.
***
Де цвіток — там медок.
***
З однієї квітки змія бере яд,
А бджола — мед.
***
Тоді просо засівається, як глухий дуб
Розвивається.
***
Верба — як трава лугова: ти її покоси,
А вона знов буде рости.
***
Де верба, там вода.
***
Бджоли раді цвіту, люди — меду.
***
Як почав орать, то в сопілку не грать.
***
На чорній землі білий хліб родить.
***
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
***
Земля найбагатіша, вода найсильніша.
***
Сип коневі мішком, не ходитимеш
Пішком.
***
Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.
***
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
***
Казав овес: сій мене в болото —
Буду я золото. Казав ячмінь: кинь мене
В грязь, то будеш князь. Гречка каже:
А мене хоч в золу, аби в пору.
***
Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
***
Сій вчасно — вродить рясно.
***
Не той урожай, що на полі, а той, що в
Коморі.
***
Не земля родить, а руки.
***
Сім літ мак не родив, і голоду не було.
***
Синиця пищить — зиму віщить.
***
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
***
Не вчись пиво варить, учись солод ростить.
***
Коли б Бог слухав чередника,
То за літо видохла б уся череда.
***
Влітку і качка прачка.
***
Природа одному мама, а другому — мачуха.
***
На небо не скочиш, а в землю
Не заховаєшся.
***
Гора має вуха, а ліс — очі.
***
Поле бачить, а ліс чує.
***
Не тим крапля камінь довбає,
Що сильна, а тим, що часто падає.
***
З курми лягати, з півнями вставати.
***
Шукай вітра в полі.
***
Не будь тією скотиною, що догори
Щетиною.
***
Не будь бараном, то й вовк не з'їсть.
***
З вола дві шкури не деруть.
***
Котрий віл тягне, того ще й б'ють.
***
Корові не тяжкі свої роги, а матері —
Свої діти.
***
У корови молоко на язиці.
***
Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти.
***
Ласкаве телятко дві матки ссе.
***
З телячим хвостом у вовки не сунься.
***
І кози ситі, і сіно ціле.
***
Дай свині роги — людей поколе.
***
Посади свиню за стіл — вона й ноги на стіл.
***
Свиня не з'їсть, поки не обваляє.
***
Свиня болото знайде.
***
Індик думав та й у борщ попав.
***
Він такий, що й кури заклюють.
***
Всяка курка не дурна: не од себе,
А до себе горне.
***
Мудріші тепер яйця, ніж кури.
***
Не вчи орла літати, а солов'я співати.
***
На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
***
Риба — вода, ягода — трава, а хліб —
Усьому голова.
***
Такі вже злі, як мухи в спасівку.
***
Восени й горобець багатий.
***
Коли появляться комарі, сій жито.
***
Багато снігу — багато хліба.
***
На новий рік прибавилось дня
На заячий скік.
***
Варвара ночі ввірвала, а дня приточила.
***
Прийде літо — все розмаїто,
Прийде зима — нічого нема.
***
Осінь збирає, а весна з'їдає.
***
Весна багата на квітки, а осінь —
На сніпки.
***
На Іллі до обіду літо, а після обіду —
Осінь.
***
Покрова землю листом покрива.
***
Сумний грудень і в свято, і в будень.
***
Ранок — панок: що ранком не зробиш,
То вечором не здоженеш.
***
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
***
І в попелі іскра буває.
***
Посієш вітер — пожнеш бурю.
***
Хто вітрові служить, тому димом платять.
***
Зима спитає, де літо було.
***
Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню
І води ще більше біди.
***
Зорі падають перед вітром.
***
Перші півні — північ, другі — до зорі,
А треті — ранок.
***
Понеділок і п'ятниця тяжкі дні, вівторок
І субота легкі.
***
У понеділок гроші віддавати —
Весь тиждень трата.
***
У дорогу від'їжджай у вівторок
Або в суботу.
***
У понеділок чхнеш — подарунок
На тижні.
***
У понеділок, середу і п'ятницю ніякого
Діла не починай.
***
У п'ятницю курку на яйця не саджають:
Курчата не живуть.