Знов весна, і знов надії Леся Українка Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я люблю вас, хоч і знаю, Що ви всі зрадливі…
Встала весна. (Уривок із поеми «Гайдамаки») Тарас Шевченко Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила. А на полі жайворонок, Соловейко в гаї - Землю, убрану весною, Вранці зустрічають.
Навесні (уривок з казки "Лис Микита") Іван Франко Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Ніби дівчинка в вінку. Ожили луги, діброви, повно гомону, розмови І пісень в чагарнику.
Вербові сережки Ліна Костенко Біля яру, біля стежки одягла верба сережки. Головою хилитала, потихесеньку питала: - Де ота біленька хатка, що гарнесенькі дівчатка? Хай би вибігли до стежки, подарую їм сережки.
Давня весна Леся Українка Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: «Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна». Ні, не забула! У вікно до мене Заглянули від яблуні гілки, Замиготіло листячко зелене, Посипались білесенькі квітки. Прилинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав. Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла.
Веснянки Іван Франко 1: Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить — Гримить! Гримить! Тайна дрож пронимає народи, — Мабуть, благодатная хвиля надходить… Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари — плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить… Гримить! 2: Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… 3: Розвивайся, лозо, борзо, Зелена діброво! Оживає помертвіла Природа наново. Оживає, розриває Пута зимовії, Обновляєсь в свіжі сили Й свіжії надії. Зеленійся, рідне поле, Українська ниво! Підоймися, колосися, Достигай щасливо! І щоб всяке добре сім'я Ти повік плекала, І щоб світу добра служба З твого плоду стала! 1880 Вербові сережки Біля яру, біля стежки одягла верба сережки. Головою хилитала, потихесеньку питала: - Де ота біленька хатка, що гарнесенькі дівчатка? Хай би вибігли до стежки, подарую їм сережки. Л. Костенко Веснянка Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці. Ягнятам – травицю, гусятам – водицю, каченятам – ряску, а малятам – казку. Т. Коломієць Весняні квіти Весна-чарівниця, неначе цариця, наказ свій послала, щоб краса встала, і проліски, і травка, й зелена муравка, і кульбаба рясна, і фіалочка ясна – всі квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного! О. Пчілка *** Весняні струмочки Цілу зиму спали, На тепло чекали. А тепер прокинулись, Зразу бігти кинулись, Дзвінко заспівали: -Ми - струмочки весняні, Ми - струмочки голосні, Спішимо до річеньки, Нашої сестриченьки. Г. Демченко Веснянка Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва; Земля квіточки викида, Буяє травка молода; Все мертве ожива. Веселе сонечко блищить, Проміння щедро ллє, Гайок привітно шелестить, Неначе кличе пригостить. Струмочок виграє... П. Грабовський Веснянка "Весна прийшла! Тепло знайшла!" - Кричать дівчатка й хлопчики. "Цвірінь-цвірінь! Журбу покинь!" - Клопочуться горобчики. Приліз дідок, Зліз на горбок - У хаті буть не хочеться. Тепляк дмухнув, Крилом махнув, По бороді лоскочеться. Все ожило, Все розцвіло, І рій дітей привітненьких На той горбок Несе вінок З фіалочок блакитних. Бринить дідок, Як той мачок Крапчасти і повнесенький; Кричать, гудуть, Далеко чуть Таночок голоснесенький: "Весну шануй, Не спи, воркуй, Наш голуб зозулястий! Не в'янь, рости, Красуйся ти, Королику квітчастенький!" "Цвірінь!Цвірінь! Журбу покинь!" - Підспівують горобчики; І я зрадів, Помолодів, Як ті дівчата й хлопчики. Л. Глібов
ВЕСНА Ось іде весна ланами, Перелогами, лісами. Де не ступить — з-під землі Лізуть паростки малі. Як опустить вниз правицю — Зеленіє скрізь травиця. Як лівицю підведе — Всюди листя молоде. На берізку гляне зблизька — У сережках вся берізка, До верби підійде — ба! — В білих котиках верба. А як здійме руку вгору До блакитного простору — З кожним помахом руки Линуть з вирію пташки. Розквітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти. Все зелене, молоде... За весною літо йде! Н. Забіла ВЕСНА Ще тиждень тому завірюха Ночами синіми мела. Хапав мороз дітей за вуха, А зараз глянь — весна прийшла! В річках тепло ламає кригу Та підтопляє береги. На пагорбах уже відлига І все радіє навкруги! Весна святкує перемогу — Раніше сонечко встає! Струмок знайшов собі дорогу Цілющу воду всім дає! Всю землю красно заквітчала Природі стало не до сну! Там, де нога її ступала, — Вітали дівчину-весну! О, весно, весно незбагненна! Осанну все тобі співа! Знаю точно, що для мене Не закінчилися дива! С. Гордієнко
|
