Про сніг

На дворі горою, а в хаті водою 
(сніг)

Я падаю на ваши хати. 
Я білий-білий, волохатий. 
Я приліпаю вам до ніг 
І називаюсь просто.... 
(сніг)

Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть 
( сніг )

Як цей білий цукор зветься, 
Що із хмар взимі трясеться? 
(сніг)

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, 
Поки ніс її сюди, стала краплею води. 
(сніг)

Біла скатертина всю землю вкрила. 
(сніг)

Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде. 
(сніг)

Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить. 
(сніг)

Біле, як сорочка, 
Пухнасте, як квочка. 
Крил немає, 
А гарно літає. 
Що це за птиця, 
Що сонця боїться? 
(сніг)

В огні не горить, у воді не тоне 
( льод ).

В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала, 
він на землю міцно ліг, називають його ... 
( сніг ).

Лежав, лежав, та в річку попав 
( сніг )

Прозорий, як скло, не вставиш у вікно 
( льод )

Про ялинку

Восени не в”яне, а взимку не вмирає. 
(ялинка)

Одежа

Плету хлівець на четверо овець, 
А на п”яту окремо. 
(рукавичка)

Санчата, ковзани, ковзанка

Влітку відпочивають, взимку дітей катають. 
(санчата)

За селом була вона 
Вся блискуча, чарівна, 
По слизьких її боках 
Їдуть діти в саночках. 

(ковзанка)

По стежині, по дорозі 
Бігти я у них не в змозі, 
По снігу не йдуть як слід: 
До вподоби – тільки лід. 
(ковзани)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори 
(лижі)

Явища природи

Рукавом махнув – дерева нагнув. 
(вітер)

Гуляє в полі, та не кінь, 
Літа на волі, та не птиця. 
(вітер)

Без пилки, без сокири, а мости будує. 
(мороз)

Узимку хто, 
Скажіть мені, 
Малює квіти 
На вікні? 
(Мороз)

Хто малюнок на вікні 
Уночі зробив мені, 
(мороз)

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. 
(сонце)

Не звір, а виє 
( вітер ).

Кручу, гуркочу, знати нікого не хочу 
( хурделиця )

Стало біло навкруги – 
Я розтрушую сніги, 
Наганяю холоди, 
Води сковую в льоди, 
В дружбі з дітьми я всіма. 
Здогадались? Я - .... 
(Зима)

Сніг на полях 
Лід на річках. 
Метелиця гуляє. 
Коли це буває? 
(зима)

Мірошниця біла-біла, беручка до свого діла, сіє, віє, меле та по землі муку стеле. 
Хто ця мірошниця? 
(Зима)

Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? 
( взимку )

Біла морква взиму росте 
(бурулька)

Росте вона зимою 
Донизу головою 
Тонеькою, 
Прозорою, 
Біло-голубою. 
(бурулька)

Без сокири, без цвяхів на річці місток вимостив 
( мороз )

Не художник, а малює 
( мороз )

Тварини

Буркотливий, вайлуватий, 
Ходить лісом дід кошлатий: 
Одягнувся в кожушину, 
Мед шукає і ожину. 
(ведмідь)

Влітку медом ласував, 
Досхочу малини мав. 
А як впав глибокий сніг, 
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни, 
А проспав аж до весни. 
(ведмідь)

Віхтик полум”я неначе, 
По деревах жваво скаче 
І малятам на потіху 
Просто з рук бере горіхи! 
(білочка)

Загорілися замети 
Загорілися, чи ба, 
І замети, і верба!... 
Кіт на пічці не лежить, 
А чимдуж надвір біжить. 
Зла проноза: по дворі 
Скачуть змерзлі.... 
(снігурі)

Руденька, спритненька, 
З дерева на дерево стрибає, 
Горішки збирає, 
На зиму припасає.
Хто це? 
(білка)

Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний 
( вовк )

З гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка 
( білка )

Взимку — білий, літом — сірий 
( заєць )

Різне:

Між берегів текла, текла, 
Мороз зміцнів – пуд скло лягла. 
(річка)