ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина — 
Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали 
І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти, 
Де нам весноньку знайти?»


Каже сонце: «Ось вона! 
Спить у пролісках весна.

По снігах вона блукала, 
От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»

Враз з'явилися струмочки, 
Задзвеніли як дзвіночки

По долинах, по ярах 
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась, 
Землю стала напувать, 
І малятам захотілось 
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти 
Свій таночок завели, 
Запашні яскраві квіти 
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова, 
Бавить сонце небокрай. 
Пісню слухає діброва 
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки! 
Чуєш? Цвірінчать пташки! 
Глянь! Бруньки он на гіллі.. 
В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть, 
Перші джмеликі гудуть 
Це прекрасна й чарівна 
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї 
Голосисті солов'ї, 
Будуть радо щебетать, 
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки 
Дзвінко падають з дахів. 
Крап-крап-крап! — скляні перлинки 
Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна. 
Радість всім несе вона! 
Ніжна, добра, чарівна, 
Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок — 
Мелодійний передзвін. 
Я спитала у перлинок, 
Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна. 
Радість всім несе вона! 
Ніжна, добра, чарівна, 
Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує 
Свято квітів і тепла, 
Радо всім вона готує          
Море радості й добра.          
Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце, 
А мене лоскоче сонце: 
«Мамо, глянь, іде сніжок, 
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває, 
Сніг у травні не літає, 
То вишневий білий цвіт 
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє, 
Все довкола зеленіє. 
Чуєш, пташечки співають 
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок! 
Вийду з мамою на ґанок, 
У струмочку біля хати 
Буду човники пускати.
О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє, 
Річка ллється і шумить. 
Тихо, тихо вітер віє 
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички! 
Глянь, як весело в саду! 
Ти не бійся — до кринички 
Я і сам не підійду».
О. Олесь


ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!... 
Знов починаються дива... 
То серед двору із-під снігу 
Раптово визирне трава, 
То раптом лагідні веснянки 
Засіють щоки та носи, 
Чи розщебечуться — 
Ще зранку! — 
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький


ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь, 
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,— 
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять 
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах, 
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде 
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється 
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти 
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський