Вірші про тата - Дитячі вірші - Детские стихи - Каталог статей - Хочу все знать
Понедельник
05.12.2016
15:32
Категории раздела
Стихи для детей [69]
Дитячі вірші [70]
Праздники дня
Форма входа
Калькулятор
Переводчик
Поиск
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Анализ сайта он лайн
    Мой сайт
    Главная » Статьи » Детские стихи » Дитячі вірші

    Вірші про тата

    ВІРШ ПРО ТАТА

    Все на світі вміє тато:
    І шпаківню змайструвати,
    Вміє довгий цвях забити,
    Може борщ смачний зварити,
    Вміє рибу він ловити,
    Мамі дарувати квіти,

    Смажить шашлики у лісі
    Та казки читать Марисі,
    Запускати в небо зміїв…
    Все на світі татко вміє!
    От якби ж ще для сестрички
    Він навчивсь плести косички!..
    Т. Корольова

    Я НАВЧАЮСЯ У ТАТА

    Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
    Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
    Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
    Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!
    П. Осадчук


    МАЛИЙ

    О, татові добре – 
    Замажеться в сажу,
    І мама нічого,
    Нічого не скаже.
    Води підігріє
    І кличе: - Вмивайся.
    А як я замажусь – 
    У дім не з’являйся.
    Мій тато одягнеться,
    Піде до парку,
    А я лиш на вулицю – 
    Зразу і сварка:
    - Ти сам не виходь,
    Бо наїде машина!
    А що я, не бачу?
    Хіба я дитина?
    Мені вже чотири,
    Два тижні на п’ятий, - 
    Чого ж я не можу,
    Як тато, гуляти?
    А мама сміється:
     - Не буду сваритись.
    Внеси нам з криниці
    Водички напитись.
    - Хіба я дістану
    Руками до зрубу?
    - Тоді поклади
    Це поліно у грубу.
    - Та я те поліно
    Й підняти не можу.
    - Тоді ти полагодь
    В саду огорожу.
    - Там високо дуже
    Прикріплена лата.
    - Отож, мій малий,
    Не рівняйся до тата.
    П. Воронько


    ТАТОВА ПОРАДА

    Хлопчина вбіг із двору в хату,
    До тата голосно гука:
    - А я провідав у лікарні 
    Свого найкращого дружка.
    Тож правда, тату, я – чутливий
    І маю серце золоте?
    Замисливсь тато на хвилину
    І так сказав йому на те:
    - Коли тебе в тяжку хвилину
    Людина виручить з біди,
    Про це добро, аж поки віку,
    Ти, синку, пам’ятай завжди.
    Коли ж людині щиросердно
    Ти зробиш сам добро колись, - 
    Про це забудь, аж поки віку,
    Мовчи й нікому не хвались!
    Л. Компанієць

    Категория: Дитячі вірші | Добавил: Grafinya (25.03.2010)
    Просмотров: 2349 | Теги: Вірші про тата | Рейтинг: 4.0/2
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]