--------------------------------------------

Подає в ранковій тиші школа 
Дзвоника останні позивні... 
І на серці терпко, як ніколи: 
Ти ще учень й одночасно - ні. 
Не було щасливішого в світі... 
І старий учитель - стріхи брів - 
В юнім колі, в білому зацвітті 
Молодо і сам собі зацвів. 
І ця Танька, Танечка, Тетяна, 
В котру був закоханий весь клас, 
Підійшла до тебе і неждано 
Запросила на прощальний вальс. 
Прощавай, шкільна скрипуча парто,- 
Шхуна у країну добрих знань! 
Шкодувати рано ще й не варто, 
Бо у серці тисяча бажань. 
Як не думав - не знайшлося слова. 
Може, й ні до чого тут слова? 
Рук торкалася коса шовкова - 
І хмеліла в танці голова... 
Ой, куди світанок дня покличе, 
Поведе куди він завтра нас? 
І щемить чекання на обличчі, 
І звучить шкільний прощальний вальс...

--------------------------------------------- 
Школо наша, школо, 
Приголуб нас, мила, 
Пригорни усіх нас, 
Як голуб під крила. 
Ти нас всіх научиш, 
Як у світі жити, 
Як зло обминати, 
А добро чинити. 
Бджілоньки на квітах, 
Дітоньки - до школи, 
Там збирають мудрість, 
Як мед у полі бджоли.

--------------------------------------------- 
Букварі і читанки, 
Парти в два ряди. 
Наша перша вчителька 
В серці назавжди. 
Споришева стежечка, 
Стежечка-мережечка, 
Що водила нас 
Ще у перший клас. 
Сонце світлі зайчики 
Сипле у шибки. 
Кришать крейду пальчики – 
Пишуть палички. 
Добре нам читається – 
Вчителька всміхається. 
А як хтось не зна – 
Хмуриться вона. 
Скільки розгадали ми 
З нею загадок! 
Скільки прочитали ми 
Віршів і казок! 
Стороною рідною 
Дниною погідною 
Йшли через покіс 
У багряний ліс. 
Наша перша вчителька 
Інших науча. 
Букварі і читанки 
Їм вона вруча. 
Споришева стежечка, 
Стежечка-мережечка, 
Інших перший раз 
Повела у клас.

--------------------------------------------- 
До школи я іду 
В.Кленц 
Я іграшки сховала 
І тихо їм сказала: 
- У ящику тепленько, 
Ви спить, мої маленькі, 
А я книжки складу – 
До школи вже іду. 
Я вже школяр 
І.Гущак 
Я підріс. Я вже школяр, 
Маю ранець і буквар. 
Мама каже: свято в нас – 
Я іду у перший клас. 
Перше вересня 
Н.Забіла 
Жовтіє листя на тополі. 
Летять у синяві хмарки. 
Відкриті навстіж двері в школі – 
Ідуть до школи першачки. 
З гілок тополь злітає листя, 
Кружляє й падає до ніг. 
Уперше діти урочисто 
Переступають цей поріг. 
Школярка 
В.Дмитренко 
Іде малесенька Галинка, 
Маленька мамина перлинка, 
В руці портфелик свій несе, 
Радіє дівчинці усе. 
Навколо гарно, як ніколи, 
Бо йде школярочка до школи. 
Іде, щоб розуму набратись, 
Навчитись думати й писати, 
Людей і мову шанувати. 
Чи йде, чи над землею лине, 
І їй всміхається Вкраїна. 
Миколка-першокласник 
Н.Кір”ян 
Перший раз малий Микола 
Став збиратися до школи. 
Олівця поклав у сумку, 
Книги, ручку, зошит, гумку, 
М”яч, перо, граблі, подушку, 
На обід м’яку пампушку, 
Двох ведмедиків, лопату, 
Білочку руду хвостату, 
Лук, і стріли, і рушницю, 
Ще й пухкеньку паляницю, 
Ще стільця, стола і парту 
І географічну карту, 
Трактора, машинку, мило – 
Вже й надворі звечоріло. 
Сів Миколка, дума думку: 
„Чи усе поклав у сумку?” 
Кошеня 
П.Воронько 
Засмутилось кошеня – 
Треба в школу йти щодня. 
І прикинулося вмить, 
Що у нього - хвіст болить. 
Довго думав баранець 
І промовив, як мудрець: 
„Це хвороба непроста, 
треба різати хвоста”. 
Кошеня кричить: 
„Ніколи! 
Краще я піду до школи!”. 
Правда ж, мамо, я великий? 
М.Познанська 
Правда ж, мамо, я великий? 
Сам взуваю черевики, 
Зашнуровую шнурочки, 
Сам вбираюся в сорочку, 
Сам лице і руки мию, 
Сам зачісуватись вмію, 
І не плачу я ніколи!... 
Скоро вже піду до школи! 
Прийде осінь 
В.Скомаровський

Вересень-школярик 
А.Музичук 
Виряджа до школи Осінь 
Вересня-синочка: 
В сорочині із колосся, 
У штанцях з листочків. 
А картузик кольоровий – 
Із барвистих квітів. 
За плечима ранець новий 
Із кори пошитий. 
Книги, зошити – з травички, 
Олівці – з стеблинок. 
Чепурненькі черевички – 
Із гнучких лозинок. 
А шкарпетки білі-білі – 
з бабиного літа: 
іх зв”язали руки вмілі 
Дядька Вітра. 
.... Ледь зажевріє світанок – 
Йде школяр бадьоро. 
„Добрий ранок, добрий ранок!” 
Він усім говорить.